Вчитель батькам

Звернення Директора Департаменту науки і освіти

Харківської обласної державної адміністрації до батьків учнів,

які прибули із Донецької та Луганської областей, АР Крим, та перебувають на території Харківської області

Шановні батьки!

Звертаємо Вашу увагу, що незабаром відбудеться свято - 1 вересня.  У цей святковий і по суті, новітній день кожна мати чи батько, дідусь чи бабуся прокинеться якнайраніше, аби неодмінно провести свою дитину до школи.

Це день, з якого починається дорога у майбутнє.  Усім, хто прийде до навчальних закладів здобувати знання, бажаємо досягти своєї мети у житті, знайти взаєморозуміння з учителями, зустріти добрих та надійних друзів.

До шкільних парт сядуть не лише першокласники але і учні основної та старшої школи.

Щоб відбулося справжнє свято для Ваших дітей нагадуємо, що відповідно до ст.6 п.5 Закону України «Про загальну середню освіту»  «Вiдповiдальнiсть за здобуття повної загальної середньої освiти дiтьми покладається на їх батькiв, а дiтьми, позбавленими батькiвського пiклування, - на осiб, якi їх замiнюють».

Радимо Вам завчасно звернутися до найближчого навчального закладу для зарахування Вашої дитини на навчання на території Харківської області.

З повагою,

Директор Департаменту                                                    А.В. Бабічев

З А К О Н  У К Р А Ї Н И

 Про загальну середню освіту

 Стаття 29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють 

1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей; приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів; звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; захищати законні інтереси дітей.

2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані: забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання; постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв; виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.

3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.

Cім батьківських заповідей

1. Не вважайте дитину своєю власністю - вона Божа.

2. Любіть її такою якою, вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху.

3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.

4 .Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти і втішатися. Ви - не  суддя, не приклад для наслідування, а людина, на грудях якої можна виплакатись і у п’ять і в п’ятдесят років.

5. Не переймайтесь, якщо не можете й чогось зробити для сина чи доньки

        Найгірше , якщо можете, але не робите.

      6. Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.

7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

Краснокутське районне управління юстиції Харківської області інформує:

Як протидіяти негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних засобів масової інформації.

Життя сучасної людини повсякденно тісно пов'язано з засобами масової інформації. Вони мають постійний вплив на всебічний розвиток особистості. В сучасних умовах неможливо обійтися без різноманітних засобів масової інформації, вони мають дуже велике позитивне значення, але водночас, і негативний вплив.

Пропаганда - поширення різних політичних, філософських, наукових, художніх, Інших мистецьких ідей із метою їх упровадження в громадську думку та активізації використання цих ідей у масовій практичній діяльності населення. Водночас до пропаганди належать повідомлення, які поширюються для здійснення вигідного впливу на громадську думку, провокування запрограмованих емоцій та зміни ставлення чи поводження певної групи людей у напрямі, безпосередньо чи опосередковано вигідному організаторам.

Форми проведення пропаганди:

- пропаганда способу життя (соціологічна) - натуральний показ досягнень, переваг, перспектив конкретної держави тощо;

- використання ЗМІ та друкованих наукових і художніх видань;

- коректування наявних думок, а не формулювання та створення нових ("резонансна").

Пропаганда також поділяється залежно від мети на позитивну й негативну.

Мета позитивної пропаганди - сприяти соціальній гармонії, злагоді, вихованню людей у дусі загальноприйнятих цінностей. Позитивна пропаганда виконує виховну та інформаційну функції в суспільстві. Вона здійснюється на користь тих, кому адресована, а не обмеженого кола зацікавлених осіб; не допускає обману та приховування фактів. У цьому її відмінність від негативної. Позитивна пропаганда не несе в собі маніпулятивної мети.

Завдання негативної пропаганди - нав'язати людям певні переконання за принципом "мета виправдовує засоби". Мета негативної пропаганди - розпалювання соціальної ворожнечі, ескалація соціальних конфліктів, загострення суперечностей у суспільстві, пробудження похітливих інстинктів у людей тощо. Це дає змогу роз'єднувати людей, робити їх слухняними до волі пропагандиста. Технологія створення "образу ворога" дає можливість згуртувати натовп навколо пропагандиста, нав'язати людям необхідні переконання та стереотипи. Основна функція негативної пропаганди - створення ілюзорної, паралельної реальності з "хибною" системою цінностей, переконань, поглядів. При цьому активно використовується низька критичність та навіюваність мас із метою маніпулювання останніми на користь обмеженої групи осіб.

Засоби масової інформації – могутня сила впливу на свідомість людей, засіб оперативного повідомлення інформації в різні куточки світу, найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини. Особливо чітко це виявляється у відношенні електронних ЗМІ. В міру розширення технічних можливостей їхня роль зростає. А по емоційному впливу на почуття і свідомість людей вони залишаються поки неперевершеними і збирають саму велику аудиторію.

На сьогоднішній день найбільш активна глядацька аудиторія це молодь, особливо підлітки. Саме підлітки сприймають телеекран як інформуючий канал і як співрозмовника. Бажання розширити обсяг відомостей про навколишнє життя, приємно провести час - ось основні мотиви дитини. З іншого боку, існують мотиви особистісного ставлення. Підлітки звертаються до телеекрана, щоб отримати підтвердження або заперечення їх позицій, як суспільне значущих, придатних до порівняння з суспільними зразками. Соціальне - цінна інформація високого морального і художнього ґатунку, яку надає телебачення, може допомогти дитині вийти за межі безпосередньої соціальної ситуації, в якій вона опинилася, розгорнути перед нею широке поле соціальної взаємодії з іншими людьми, допомогти вийти з моральної та психологічної кризи.

Юні глядачі спілкуються з телебаченням двома шляхами: перший полягає у спробі відштовхнутися від змісту передачі перейти до загальної точки зору. Вона, як правило, формується шляхом абстрагування від похідного змісту в загальні поняття та схеми поведінки, "формуючи життя". При цьому діти щиро вірять в те, що вони занурюються в глибину явищ. Але, як свідчать їх висловлювання, багатство явищ в їх міркуваннях просто втрачає різнобарвність і багаговаріантність, явища стають предметом загальних мовних формул, відірваних від життя. Цікава позиція дітей: вони шукають в кіногерої найбільш абстрактний образ, узагальнені ознаки життєвих явищ, які дадуть можливість створити свою багатоваріантну модель.

Другий шлях - це прагнення конкретизувати проблеми, які прозвучали в передачі. Досить часто діти буквально без змін переносять побачене у свій життєвий досвід. Наївно-реалістичний характер сприйняття часто виводить дитину за межі тих аспектів проблеми, які піднімалися у передачі.

Отже, як бачимо, спілкування молоді з телебаченням - найбільш суспільно значуща форма дії засобів масової інформації та комунікації. Це спілкування має багатогранний характер і відрізняється переплетенням мотивів, потреб і засобів їх задоволення. Молодь легко бере участь у різних формах видовищного телеспілкування (як засобу емоційної релаксації), прагне знайти в телеекрані довірену особу, шукає особистісного контакту, прагне стати активним учасником теледіалогу.

Рекомендації батькам:

1.​ Залучити дитину до виконання громадських обов'язків.

2.​ Якомога більше часу приділяти своїй дитині.

2.​  Сходити сім'єю в туристичну мандрівку, або ночівку.

4.​ Грайте з дитиною на подвір'ї в які-небудь рухливі ігри.

5.​ Зацікавте дитину художньою літературою.

5.​ Сприяйте пошуку дитиною хобі.